Ми продовжуємо з інтересом стежити за новинками в світі порошкових фарб, є це нові конструкції обладнання або ж новинки в сфері хімії порошкових полімерів.
За останні роки отримують все більшу популярність дрібнодисперсні тонкоплівкові порошкові композиції. Їх призначенням може бути економне покриття побутової техніки. Також одним з варіантів застосування є покриття внутрішньої поверхні металевої тари у вигляді трубчастих контейнерів малого діаметру.
Принаймні, так вважає один зі світових лідерів з розробки та виробництва обладнання для нанесення порошкових фарб компанія Нордсон. Її багатонаціональний колектив (в розробці бункера брали участь винахідники з США, Італії і Німеччини) представив патент на бункер, призначений для роботи в системі нанесення саме дрібнодисперсних порошкових фарб.
Назва винаходу дослівно звучить: «Бункер для порошкової фарби зі спокійною зоною , комбінація порошкового бункера і пістолета для розпилення порошкової фарби і спосіб роботи з порошковим бункером ».
Візуально і конструктивно описуваний бункер не відрізняється від традиційних. Ті самі циліндричний корпус, мембрана псевдозрідження, інжектор. Треба відзначити, що новий бункер призначений для безперервної подачі порошку. Оскільки періодичне навалювання порошку нівелює головний сенс винаходу.
Його відмінними рисами є наявність внутрішнього екрану, влаштування додаткового перемішування в бункері і насосів, які забезпечують негативний тиск в бункері.
Бункер для порошкової фарби складається з корпусу, пристрою для псевдозрідження, кришки і екрану, який розташований всередині корпусу. Отвір для подачі порошку розташований між корпусом бункера і екраном, що забезпечує низьку зону турбулентності для псевдозріджувального порошку.
Ми бачимо на малюнках на кришці бункера (26) 4 живлячих насоси (34) Інжектори (34) використовуються для всмоктування псевдозрідженного порошку з бункера (10) і подачі його на дно або більше пристроїв нанесення (див. рс. 5), таких як, наприклад, автоматичні або ручні порошкові розпилювачі. Представлені живлячі насоси (34) є звичайними насосами типу Вентурі, але можуть бути використані і інші конструкції.
Екран (100) складається з корпусу циліндрового екрану (102) з відкритими торцями, які можуть кріпитися в межах корпусу бункера (12 ) шпильками, прикріпленими до нижнього боку кришки (26).
Кінцевий вимикач (70) передбачає відключення подачі повітря на мішалку (64)
Кільцева область (104) між циліндром екрану і стінки бункера використовується для подачі порошку в бункер (10). Таким чином екран (100) обмежує внутрішню частину бункера, створюючи так звану спокійну зону з підвищеною однорідністю розподілу порошку в обсязі або зону низької турбулентності (106) (див. мал.5) всередині обсягу циліндричного екрану корпусу (102). Зовні якого автори патенту розглядають зону високої турбулентності і високій швидкості порошку, що додається.
Порошок потрапляє в спокійну зону через зазор (110) між площиною мембрани псевдозрідження і краєм екрану. У бункер його подають через трубку (116). Автори наголошують на важливості її внутрішньої кривизни для пом'якшення удару струменя порошку і додачі йому траєкторії руху по дотичній.
Автори припускають також наявність додаткової мішалки, лопасті якої в формі спиць сприяють псевдозрідженню і рівномірному розподілу матеріалу всередині спокійній зони і в кільцевій зоні.
Однією з особливостей бункера є вже згадувані вище насоси (28), призначені для зниження тиску повітря у внутрішній ємності. Автори вважають це важливим для створення все тієї ж зниженою турбулентності і більш рівномірного розподілу порошку в обсязі повітря. Настільки важливим, що бункер передбачається забезпечити датчиками тиску повітря (не показані на схемі),які завдяки зворотньому зв'язку повинні регулювати псевдозрідження і роботу насоса (28). 
Автори доповнюють опис патенту великим переліком варіантів форсунок електростатичного пістолета. Докладно розглядаються різні режими нанесення покриття на внутрішню поверхню трубчастих контейнерів з різними розпилювачами.
Надаємо читачам можливість самостійно ознайомитися зі змістом ілюстрацій, що додаються до патенту, оскільки вони досить інформативні й самі по собі.
Від себе ж зауважимо досить незвичайний курс винахідницької думки. Оскільки виграш від низької турбулентності порошку в бункері досить не очевидний. Принаймні не вузьким спеціалістам. Цілком можливо, що технологи, які мають досвід організації фарбування вузьких трубчастих контейнерів побачать і відразу оцінять вирішальні переваги винаходу.
Нам доводиться сподіватися на ім'я фірми, що подала заявку і отримала патент, як обгрунтованість та доцільність патенту. І чекати результатів реалізації винаходу на практиці.
Регіональний менеджер ТОВ Фірма "ОДРІ"
Володимир Чабан.
